Блогери все більше впливають на формування громадської думки. І цьому є просте пояснення. Люди втомилися від того, що тональність новин і позицію журналістів дуже часто визначають власники засобів масової інформації. Тому вони йдуть в Інтернет, щоб побачити об’єктивну реальність, а не нав’язливу пропаганду, вигідну окремим особам або навіть цілим політичним або бізнесовим кланам.

Головна перевага Інтернету в тому, що він не належить нікому і належить усім одночасно. І це надзвичайно приваблює. Блогери, які не бояться гострих тем і вміють талановито подати інформацію, отримують шалену популярність і стають публічними особами. Їм довіряють там, де не довіряють нікому. Серед них – Олександр Куницький, який знімає відео про корупцію серед поліцейських.



— Олександре, розкажіть, як все починалося? Чому почали знімати саме про поліцію?

— Не тільки про поліцію. Я фіксую порушення і з боку працівників інших державних органів. Як і будь-якому громадянину України, мені доводиться час від часу спілкуватися з чиновниками. Наприклад, коли йду в паспортний стіл або ЖЕК. І, на превеликий жаль, ситуації, коли хочеться увімкнути камеру, трапляються постійно…

А почалося все вісім років тому. Я часто їздив Україною у відрядження. Були випадки, коли поліція мене зупиняла. Тоді це ще були працівники ДАІ. Не раз в мене вимагали гроші. У якийсь момент мені це все набридло, і я вирішив фіксувати ці випадки і викладати їх в Інтернеті.

— Припускали тоді, що на YouTube-канал ZPsanek підпишеться майже мільйон осіб і люди почнуть впізнавати вас на вулиці?


— Чесно кажучи, взагалі не розраховував на такий ефект. Для мене стало відкриттям, що подібні речі настільки актуальні. Спочатку це були інформаційні ролики, в яких я не давав поради, а скоріше чекав їх від потенційних глядачів. Згодом це перевернулося. За ці роки я дізнався стільки юридичних нюансів, що мені, мабуть, можуть позаздрити деякі юристи.

Щодо популярності, то я не мав такої мети. Я знімав банальні ситуації, які переживав будь-який водій хоча б раз у житті. І це знайшло відгук. Хоча коли я тільки почав знімати, для багатьох це був шок.

— Чому шок?

— Тому що за багато років склалася традиція: коли тебе зупиняє співробітник ДАІ, ти повинен брати документи, виходити з машини і намагатися вирішити питання на місці. І всі до цього звикли – і водії, і так звані правоохоронці. Останні взагалі не звикли до того, що з ними хтось сперечається та ще й знімає. Багато років пішло на те, щоб донести до людей просту річ: якщо ви не винні і нічого не порушили, то повинні відстоювати свої права. А у нас просто не знають, як діяти в разі агресії або якихось неправомірних дій з боку поліції. Своїм прикладом я демонструю, як, на мою думку, варто вирішувати такі конфлікти. В нормальній країні громадяни не повинні боятися поліції.

— Ви є палким критиком поліцейської реформи…


— Спочатку я був її палким шанувальником. Перші півроку я навіть намагався не знімати негативні ролики, щоб дати шанс новій поліції, закликав ставитися до неї більш лояльно, вибачати якісь недоліки та незнання законів. Але потім ейфорія від красивої форми і нових автомобілів пройшла. На жаль, ми так і не побачили професійної поліції.

— У чому ж полягає непрофесійність?

— Поліцейський – це людина, готова до стресових ситуацій. Він повинен блискавично реагувати на правопорушення, провокації, екстрені ситуації, небезпеки. Його завдання – всіма шляхами дотримуватися закону і захищати громадян України. На сьогоднішній день поліцейські перетворилися на статистів. Вони приїжджають на місце, фотографують, фіксують правопорушення, можуть видати якусь довідку. На цьому -- все. Наздогнати, затримати, розслідувати по гарячих слідах – це не про нашу поліцію.

— Що, на вашу думку, треба зробити, щоб реформа все ж таки запрацювала на повну?

— Потрібна якісна підготовка кадрів. У навчання поліцейських треба вкладати гроші та й взагалі займатися цим. Потрібна ідеологія. Людина, які прийшла працювати в поліцію, повинна розуміти: якщо з нею на службі трапиться нещастя, сім’я буде захищена матеріально. Достойна зарплата теж має бути. Як і сурове покарання за хабарництво.

— Якщо ви вже про це заговорили, чи можливо взагалі довести факт отримання хабара поліцейським та притягнути його за це до відповідальності?

— В принципі, це можливо. За вісім років я неодноразово фіксував одержання неправомірної вигоди співробітниками поліції. Але жодного разу мені не вдалося притягнути їх саме за статтею «корупція». За винятком одного випадку, який був на самому початку. Але потім законом заборонили фото- і відеофіксацію спецзасобами (наприклад, не можна використовувати замасковану відеокамеру під брелоки або ще щось). Ці речі перестали долучати до матеріалів справи в суді.

— На вашу думку, це має бути змінено?

— Так. Я хочу, щоб громадянам дозволили не тільки знімати відео (приховано чи відкрито), а ще й провокувати хабарників. Далі людина могла б писати заяву і йти до суду. Також я б запровадив персональну відповідальність за порушення закону працівниками поліції. Тобто, якщо з якоїсь причини ви оскаржили протокол або постанову, то відповідальність за порушення повинен нести персонально інспектор, який складав ці матеріали. Не патрульна поліція в цілому, не держава, не бюджет, а персонально патрульний. Переконаний, що це виключить велику кількість фальсифікацій, необґрунтованих зупинок тощо.

— Як ставитеся до коментарів під вашими постами та відео? Читаєте?


— Звичайно. Мені приємна увага людей до того, що я роблю. Для мене це важливо. Радію, що люди стають більш свідомими, не бояться захищати свої права. Я бачу результат своєї діяльності, і це надзвичайно мотивує.