Редакція сайту «Вечерний Харьков» розпочинає серію статей про життя українців, які були вимушені покинути власні домівки через військову агресію росії.

Що пережили ці люди, як живуть зараз, в кожного з них своя історія та всіх їх об’єднує одне - їхнє життя перевернулось через страхіття під назвою війна...

 Пані Олена поїхала з Харкова з маленькою донечкою у червні місяці. Залишатись у Харкові протягом трьох місяців війни, під щоденними обстрілами агресора, жінці допомагала любов до рідного міста. Майже у перші дні війни ворожий снаряд влучив у автівку жінки, будинок в якому жила Олена знаходився під постійними обстрілами. Кілька місяців вона була змушена перебувати разом із маленькою дитиною у промзоні, в підвалі, адже через чисельні обстріли оселя вже не була придатна для життя. Олена пригадує, в її будинку спочатку вибило всі вікна та двері, потім були пошкоджені всі мережі. Ані газу, ані світла, ані опалення у будинку не було.

 «Виходиш із квартири і там просто дири в домі, там кілька потраплянь було в будинок, все згоріло, одне крило повністю згоріло. Тепер там загалом нереально жити», - каже Олена.

Будинок Олени знаходиться на Північній Салтівці – мікрорайоні, що найбільше зазнав пошкоджень через ворожі обстріли російських агресорів.

За фахом Олена економіст, втім, наразі, через війну, жінка втратила роботу. У Харкові в Олени залишилась матуся, яка не схотіла виїжджати з рідного міста.

Після того, як військові ЗСУ майже повністю звільнили Харківську область, жінка з радістю хоче повернутися до рідного міста, втім, повертатися поки немає куди, каже жінка, адже будинок, де жила Олена із маленькою донечкою, зруйнований. Втім, жінка певна, згодом все налагодиться та у Харків знов повернеться звичне життя, а харків’яни повернуться до свого рідного міста.