7 октября был переизбран глава Харьковского областного совета. На следующий день уже экс-председатель Василий Салыгин встретился в журналистами и рассказал, что он думает о смене руководства облсовета.

Материалы брифинга Василия Салыгина.

Шановні журналісти, я вдячний вам за те, що ви відгукнулися і прийшли на цю зустріч. Я вдячний апарату обласної ради за можливість провести зустріч з вами.

Я запросив вас на зустріч і хотів би окреслити віхи роботи на посаді, яку обіймав два з половиною роки, а потім буду готовий відповісти на ваші запитання.

Ці два з половиною роки були дуже насиченими та плідними. Можливо, вперше за роки незалежності України обласна рада з органу, основною функцією якого було узаконення рішень обладміністрації, стала важливим фактором суспільно-політичного та соціально-економічного життя в регіоні.

Я добре пам’ятаю свої слова, коли мене обрали головою обласної ради. Я сказав про те, що статус депутата обласної ради ми зробимо зовсім іншим, ніж він був до цього. І саму обласну раду як вищий представницький орган Харківської області ми зробимо також значущою у вирішенні як доленосних питань для області, так і питань, які інколи, на перший погляд, здаються не дуже важливими.

Початок конституційної реформи, яка була покликана значно посилити роль місцевого самоврядування, депутатський корпус сприйняв як можливість реалізовувати європейські стандарти демократії в нашому регіоні. Я це розумів і до цього прагнув.

Озираючись на ці два з половиною роки, я бачу, що багато в чому ми були піонерами. А зараз те, що ми робили вперше, сприймається як саме собою зрозуміле.

Я ставив собі за мету згуртувати спільною ідеєю людей, у яких різні політичні симпатії, заради поліпшення життя всіх територіальних громад області загалом і кожного її мешканця зокрема.

Саме для консолідації депутатів на першій сесії ми запропонували всім політичним силам підписати угоду про співпрацю на благо Харківщини і обрати заступників голови обласної ради від кожної політичної сили, яка підписала меморандум. Такий підхід було запроваджено вперше в Україні, він мав широкий резонанс, і наш почин підхопили ще деякі регіони.

Інтенсивність нашої роботи доводять 33 сесії, проведені за цей час. Не хочу порівнювати, скільки сесій було проведено за попередню каденцію. Натомість, як за всю минулу каденцію було проведено 38 сесій. За цей час ми провели дві виїзні сесії. На пленарних засіданнях розглянуто майже 1000 питань і ухвалено біля 900 рішень.

Обласна рада розробила і затвердила 49 обласних програм та внесла корективи до 40 програм, затверджених попередніми скликаннями регіональних програм.

Ми зробили багато для того, щоб з обласного бюджету виділяти кошти на цільові програми підтримки сільгоспвиробників Харківщини – одна з не багатьох областей, де діють програми забезпечення сільськогосподарською технікою, що виробляється промисловими підприємствами Харківщини; Програма підтримки тваринництва.

Також прийняті і реалізуються програми розвитку експортного потенціалу Харківщини, Програма розвитку та використання російської мови, Програма реабілітації дітей з вродженими вадами слуху, «Соціальна аптека», «Здоров’я Слобожанщини», Програма будівництва та розвитку Харківського метрополітену та інші.

Вперше облрадою започатковано обласний літературний конкурс імені О.С.Масельського. Це і вшанування пам’яті народного губернатора і пошук талановитих людей, в яких би віддалених куточках вони не жили.

Ми започаткували звання «Почесний громадянин Харківської області», і наша ініціатива була підхоплена у деяких районах і населених пунктах. Нещодавно Сергій Чернов, обраний вчора головою Харківської обласної ради, став Почесним громадянином Красноградщини.

Хочу сказати, що започаткування звання «Почесний громадянин Харківської області» дуже важливе в житті регіону. Сказати людині «спасибі» від імені всієї області за все добре, що вона зробила для Харківщини, - це велика справа.

Є на рахунку обласної ради проекти і програми, які створені, виходячи з найголовніших повсякденних потреб людей. Це, так би мовити, виклик часу. І оцінку їм, я впевнений, дасть час. До таких питань і потреб належить конституційне право людини на власне житло, на власну земельну ділянку.

Мабуть, кожен з присутніх тут та всі громадяни України розуміють, що радянська система черг на житло зжила себе. Ідея, закладена в програмі «Земля – людям», - стимулювати людей власноруч будувати своє житло – через півроку після її ухвалення знайшла віддзеркалення і в словах президента України і в програмі Партії регіонів, а у наших сусідів в Росії Володимир Путін і Дмитро Медведєв розвили цю ідею до рангу Національної програми.

Я вважаю, що головна задача держави – розробка таких національних програм, а регіональні органи повинні їх реалізовувати з урахуванням місцевої специфіки. Тобто непогано було б до ентузіазму представницьких органів додати ще й системний підхід з боку найвищих урядовців. Тоді менше було б виборної лихоманки, а більше б конкретних, корисних справ для людей.

Не хочу сьогодні зупинятися на складнощах, які виникли при реалізації програми «Земля - людям», як із нею боролися опоненти чи люди, які не розуміють або не мають душі та серця. Але навіть ті близько 200 сімей, які отримали ці ділянки, – це вже початок. І зупинити цей процес, повірте, ніщо не в змозі. Тому що люди знають, що є Конституція, що є право.

Наприкінці 2006 року ми відкликали повноваження, делеговані облдержадміністрації, з управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

У 2007 році надходження коштів до обласного бюджету від оренди майна спільної власності громад області склало більше 4,3 млн. грн. (плановий показник був перевиконаний в 1,7 разів). За станом на 1 жовтня 2008 року - більш ніж 7,6 млн., що вдвічі перевищує плановий річний показник 2008 р.

За перше півріччя 2008 року до обласного бюджету від приватизації об'єктів спільної власності надійшло більше 38 млн. грн. Впевнений, що найближчими днями ще надійдуть кошти і ця сума перевищить 50 мільйонів.

Ми розробили і ухвалили на сесії Положення про організацію і проведення конкурсів інвестиційних проектів будівництва і реконструкції об'єктів спільної власності територіальних громад області. Звісно, було багато точок зору, багато критики, але впевнений - це правильний крок, тим більше у такі скрутні економічні часи не тільки для української, а й для світової економіки. За цим майбутнє ,але не хочу аналізувати, що можливо, це комусь і не подобається.

Ми активізували підвищення іміджу і авторитету Харківської обласної ради як в Україні, так і за її межами. Будучи членом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних властей Ради Європи, я представляв Харківщину і Україну в цілому на засіданнях Конгресу, останнє з яких відбулося в березні цього року в Страсбурзі. І те, що серед трьох чоловік, що представляли тоді органи місцевого самоврядування України, був представник Харківщини, свідчить про те, що результативність нашої роботи знають і цінують в Україні.

Важливим кроком в розвитку співпраці між Харківською і Білгородською областями є активізація єврорегіону “Слобожанщина”, який визнано одним з найкращих в Україні. За нашим прикладом створювалися інші єврорегіони, такі як, наприклад, «Ярославна».

Стратегічним завданням, яке ми собі ставили, прагнемо виконати і, впевнений, доведемо до кінця є підготовка Харківщини до проведення в Україні Євро-2012.

Депутати роблять все можливе для того, щоб закінчити реконструкцію стадіону. Ми виділили з обласного бюджету кошти, і обласна рада дала дозвіл обласному спортивному комплексу «Металіст» — основній спортивній арені Харківщини – взяти кредит. Але, на жаль, сьогодні немає черги з тих, хто готовий його надати.

За ініціативою саме Харківської обласної ради ми сьогодні маємо нашу гордість – національний меморіальний комплекс «Висота маршала Конєва». Це була наша ініціатива, яку ми довели до завершення. Впевнений, що цим пишаються всі, хто живе на Харківщині.

Головним принципом для депутатів і мене особисто є і питання інформаційної відкритості. Ми започаткували і зробили традиційними звіти перед мешканцями області, можливість, як-то кажуть, з перших вуст отримувати інформацію щодо проблем і досягнень Харківщини.

Сьогодні, дивлячись вам в очі, можу сказати, що я завжди був радий спілкуванню з вами. Я неодноразово казав: для мене не було і не буде своїх чи чужих журналістів, зручних чи незручних питань, яку б посаду я не обіймав, який би значок я не носив, це, перш за все, моя громадянська позиція. Це є демократія, це справді є те, про що багато хто говорить, але не робить.

Вважаю великою перемогою те, що порушене питання про передачу будівлі Держпрому Харківському національному університету імені Каразіна. І впевнений, що здоровий глузд переможе будь-які амбіції. Це не справа Салигіна чи Авакова, це справа честі Харківщини, це наш обов’язок перед майбутніми поколіннями – створити університет, яким ми будемо пишатися. Як сьогодні пишаються деякі країни Болонським університетом, університетом на Воробйових горах.

Лунала думка, навіщо це робити, бо Держпром не буде використовуватись, але це був правильний крок, і я впевнений, справу буде доведено до логічного кінця, і буде створений один з крупніших у світі університетських комплексів. І ми та майбутні покоління будемо цим пишатися.

Я сьогодні навмисно детально не зупинявся на освітленні конкретних показників і статистичних даних, які є загальновідомими, я ставив собі за мету окреслити ті чинники, які визначили мою роботу на посаді голови Харківської обласної ради, і роботу Харківської обласної ради за цей період. Впевнений, що Харківська обласна рада буде працювати так само, бо вона не має права працювати інакше. Якщо вона буде працювати по-іншому, це буде не Харківська обласна рада, не та рада, яка працюватиме для харків’ян.

Сподіваюся, у вас є питання до мене. Я готовий на них відповісти.

- Василий Викторович, только что вы много сказали о достижениях, которые были в период, когда вы были председателем областного совета. А какие были ошибки, как вы сами считаете? Допустили ли вы какую-то ошибку или депутатский корпус? Возможно, были приняты какие-то решения, которые не нужно было принимать?


Сказати, що я не припускався помилки, буде нечесно. Кажуть, що не помиляється той, хто нічого не робить.

Перша помилка. Як голова обласної ради, як би це не було нелегко, я повинен був робити більше, щоб не давати втягувати представницький орган, що мав вирішувати питання життєдіяльності, соціально-економічні питання у політичні розбірки.

- Вы говорили о том, что теперь будете работать как простой депутат в комиссиях. В какой комиссии вы хотели бы работать? Вы уже определились, что вы будете делать дальше? Вы будете оставаться в политике, пойдете в бизнес, займетесь благотворительной деятельностью?

Я вас поважаю саме за цікаві питання. Скажіть, хтось з нас сьогодні із впевненістю може сказати, чим він буде займатися у майбутньому. Про який час йде мова?

- К чему лежит душа? Чем бы вы хотели сейчас заняться?


Перед усім, хотів би бути корисним людям. Хотів би, щоб мій досвід та знання були витребувані. Не хотів би єдиного – пліток навколо того, хто очолював обласну раду і хто її очолює.

Я ще не вирішив, в якій комісії хотів би працювати. Мені потрібен невеликий час, щоб зробити певні висновки, озирнутися як на свої досягнення, так і на свої недоробки. Мені потрібно проаналізувати і подивитися, хто був поруч зі мною, з чим вони приходили, що їх цікавило. Це потрібно не їм, це потрібно мені. Щоб якомога більше виключити у майбутньому помилки у відносинах з людьми.

- А вы уже почувствовали изменения в отношениях после того, как перестали возглавлять партийную организацию, потом областной совет?


Для мене головне те, що я відчуваю в собі. З одного боку я відчуваю задоволення (і це головне) від того, що в мене немає навіть натяку на образу стосовно жодної людини.

Стосовно того, чи відчув я зміни у відношенні людей до мене, є таке поняття як імунітет. Ставлення тих, хто був твоїми соратниками та щирими друзями у житті, до мене не змінилося. І моє до них теж. І впевнений, не зміниться. А на тимчасових попутчиків, кон’юнктурщиків я навіть не хотів би витрачати час. Тому що їх так замало, що це не варто обговорювати.

Мене більше турбує, я маю на увазі, в першу чергу, депутатський корпус, що не всі не те, що не змогли, а не захотіли дізнатися істину. Чи було в них це бажання? Можливо, на певний час їм щось затьмарило можливість того, щоб це бажання в них виникло.

- Вчора представники інших партій говорили про те, що ваше звільнення можна оцінювати як розбірки в середині самої обласної організації Партії регіонів. Як би ви сказали?


Скажу, що немає незамінних людей. Сьогодні Партія регіонів на Харківщині як ніколи є монолітною. Я констатую цей факт на сьогоднішній день. І хочу бути впевненим, що так буде й у подальшому. Я вже неодноразово казав, що керівник партійної організації – це не професія, що голова обласної ради – це не професія. Це тимчасова довіра чи однопартійців, чи депутатів, або населення, де з одного боку, тобі належить випробувати себе, свої можливості, а з іншого, – показати людям на що ти здатний і що ти можеш для них зробити.

- Скажите свое мнение о новом председателе областного совета Сергее Чернове? Если можно, прокомментируйте последние резонансные события, в частности конфликт в «Нашей Украине» и о происходящем в Верховной Раде. Насколько, по-вашему, вероятны досрочные выборы, насколько они будут выгодны Партии регионов?


Я считаю, что избрание Сергея Ивановича Чернова председателем Харьковского областного совета – это вершина того, чего мог достичь депутатский корпус. Избрали профессионала, человека, который знает свою работу.

Что касается конфликта в «Нашей Украине», я слежу за политической жизнью не только Харьковской области, но и в целом в стране. Если вы хотите лично мое мнение, то это спровоцированный конфликт по чьему-то сценарию. Другой вопрос – кто исполнитель, и какие цели преследуются?

Что касается происходящего в Верховной Раде, то я сожалею о том, что там происходит, потому что в это тяжелое экономическое время для страны, оно уж никак не улучшит состояние дел.

Я думаю, что новые выборы все-таки будут. Во всяком случае, я больше склонен предполагать, что они будут. Кардинального расклада сил в Верховной Раде эти выборы не изменят. Политическая ситуация в стране может кардинально измениться только после президентских выборов.

- Вы считаете, что в Верховную Раду пройдут те же партии, которые есть и в этом созыве?

Я сказал по-другому. Я сказал, что избрание парламента не повлияет кардинально на политическую ситуацию в стране. Я думаю, что ни одна политическая сила не наберет то необходимое количество голосов, которое позволит высшему законодательному органу Украины работать стабильно.

Это моя точка зрения. Какие силы пройдут в Парламент, а какие – нет, это, скорее, вопрос к астрологам и к социологам.

- Василий Викторович, знаете ли вы, кто станет заместителем председателя областного совета? И не предлагали ли вам эту должность?


Я сразу говорю, что мне эту должность не предлагали. Вчера на сессии я уже подчеркивал такой момент. Если то, что я не написал заявление об уходе по собственному желанию, заставило кого-то задуматься над возможностью сесть за стол переговоров, а результаты голосования дают все основания предполагать, что такие переговоры были проведены, то значит, я поступил правильно.

Мне не предлагали занять должность заместителя. И я считаю, что Сергею Ивановичу будет некомфортно, если рядом, в должности заместителя, буду находиться я. Но я готов ему всячески помогать, находясь на любой должности.

Кто будет одним из заместителей, я могу сказать точно. Это будет представитель Блока Юлии Тимошенко. Может, это слухи. Но, по условиям такого консолидированного голосования, которое было продемонстрировано нам вчера, это, по-моему, вполне возможно. «Политика – это искусство компромиссов».

Кто это будет пофамильно, мне неизвестно. Я знаю, там есть люди, которые ранее работали в областном совете, в областной администрации. Там много людей, которые по профессиональным качествам могут полностью справиться с обязанностями заместителя председателя областного совета.

- Василий Викторович, а какова цена вопроса консолидированного голосования?

Ответ на этот вопрос, наверное, даст время. Вопрос в другом: все ли договоренности, которые возможны, как вы говорите, по слухам, все ли они сбудутся и все ли стороны, если они договаривались, сдержат свои обязательства.

Я хотел бы, чтоб стороны договаривались. И я начал выступление с того, что я с первого дня работы в облсовете всем предлагал подписать меморандум.

- Василий Викторович, насколько я понимаю, вы сомневаетесь в способности своих коллег выполнять свои обязательства. И возможно ли вообще сотрудничество партий?

Я не сомневаюсь в поступках своих коллег. Я сомневаюсь в том, что им это позволят, к большому сожалению, внешние факторы, которые возможно произойдут в ближайшие дни в стране - это возможный роспуск парламента. Возникнет форс-мажор, участники договора не смогут выполнить какие-то обязательства. А говорить, что я не доверяю или не верю своим коллегам, я не хотел бы. Но кого мы считаем моими коллегами – моих однопартийцев или моих политических оппонентов?

- И тех и других – депутатов облсовета.

Я очень бы хотел, чтобы все, что происходит в зале областного совета, решали исключительно депутаты.

- Депутаты какого уровня – ВР?


Депутаты областного совета 5-го созыва Харьковского областного совета, а не кто-то извне.

- О чем вы вчера говорили с Инной Богословской и Михаилом Добкиным во время голосования?

С Михаилом Добкиным я говорил о проблемах развития города Харькова, о том, что Харьковская область это не только город Харьков. И я сказал, что понимаю, что как однопартиец он переживает за происходящее, и поблагодарил его за поддержку.

С Инной Германовной мы обсуждали вопросы, происходящие в Верховной Раде, в Центральном аппарате Партии регионов. И о том, что было бы желательно, чтобы депутаты Верховного Совета, которые ассоциируют себя с Харьковской областью, более активно принимали участие не только в тех событиях, которые освещаются прессой, а и в тех мероприятиях, бывали в тех местах, где это так требуется населению.

- Василий Викторович, вы и сегодня считаете, что награждение Развадовского «Слобожанской славой» не было ошибкой?


Конечно, можно ответить «да» или «нет», но это не будет развернутым ответом.

Знаете, если следовать этой логике, возможно, бывший Президент Кучма сегодня у многих поснимал бы генеральские погоны или многих лишил бы государственных наград.

Человек награждался за конкретные действия, он награждался за ту работу, которую он выполнял. И выполнил с честью. А вот уже та часть работы, которая выполнена с нарушениями, при условии, что это будет доказано, требует рассмотрения. И после рассмотрения – соответствующей оценки.

Те руководители, кто носит генеральские погоны, те, кто выступал на предыдущих и на вчерашней сессиях, знают, что у их подчиненных бывают разные случаи в жизни.

Развадовский был награжден «Слобожанской славой», первое, за найденных убийц отца и сына Игнатенко в Близнюковском районе, а второе - за обеспечение порядка в городе Лозовая во время взрывов на арсенале.

- Ви двічі повторили таку фразу: «Політика – це мистецтво досягнення компромісів». Але, здається, що в вашій ситуації політика – це і мистецтво зраджувати вчорашніх та сьогоднішніх соратників так, щоб ніхто не здогадався, по-перше, що це зроблено. А, якщо вже хтось здогадався, що це зроблено, то доказати, що це зроблено на благо всього людства.

В 1998 році, коли я став народним депутатом України вперше, одна високоповажна людина сказала мені: «Запам’ятай такі слова: головне кредо в політиці – встигнути першим зрадити». Для мене це було чути дуже дико.

Потрібно розуміти, зраджувати чому? Яким ідеалам зраджувати? Якщо ти пішов під один прапор, вірячи, що там якась особлива програма, а тебе повели в іншу сторону, де стоять зовсім інші завдання та інші цілі, то хіба це є зрада?

А, якщо це є можливістю подивитися на речі широко розкритими очима, і побачити, що ти не там був?

- То ви вважаєте, що таки не там були? Чи ще не розкрили очі?


Мої позиції залишаться незмінними: це - служіння народу України, непримирима боротьба зі злочинністю, піклування про людей, допомога слабкому, згідно з принципами духовності та православної віри.

- Будете ли вы обжаловать результаты вчерашней сессии?
Обжаловать решение сессии я не буду.

- Считаете ли вы, что по отношению к вам поступили справедливо?

Я считаю, что на этот вопрос даст ответ время. Считаю для себя некорректным давать оценку такому консолидированному голосованию.

«Если не критикуют, то ты – мертвый». Я говорил: «Не ошибается тот, кто ничего не делает». Естественно, всем угодить невозможно. Это первое.

Я вже казав, і ще раз повторюю, що ніколи не дам згоду зробити з себе, з одного боку, посміховисько, а з другого боку, не збирався і не збираюся в інтересах окремої людини чи окремої групи людей творити справи, що будуть спрямовані на шкоду 3-мільйонній області.

- Василий Викторович, ваше детище - Программа «Земля – людям», вы ее начинали. Но, насколько я помню, очень немногие получили земельные участки. Почему? И будете ли вы продолжать лоббировать эту программу?

Я б не хотів використовувати слово «лоббировать». Програма «Земля – людям» прийнята. З часом Програма була оскаржена прокуратурою, тому до неї були внесені деякі зміни. Програма була делегована облдержадміністрації - виконавчому органу, який і повинен цим займатися. Є Президент України, є Верховна Рада, є Уряд, які повинні втілювати Програму в життя.

- Тобто, подальша доля цієї програми вас не цікавить?

Цікавить, як ніщо інше. Я хочу, щоб розбудовувалася моя країна, і люди жили в ній щасливо. Щоб кожен мав змогу збудувати житло на власній земельній ділянці.

Я благодарен вам за то, что вы приняли участие в пресс-конференции. Благодарен за ту работу, которую вы выполняете. И выражаю уверенность, что нам с вами еще предстоит очень долго и много работать.