Олег Скрипка любит устраивать «вечорниці». В этот раз они были японскими. Олега давно привлекают подобного рода мероприятия. Именно в этом стиле прошла презентация его нового клипа «Чио Чио Сан».
Презентация клипа началась с живого выступления "ВВ" и Тайко-драммерс - коллектива, играющего на национальных японских барабанах.В клипе музыканты были загримированы под актеров театра Кабуки. Странность этого театра в том, что в нем играют только мужчины. Поэтому роль гейши пришлось сыграть Скрипке.
Олег Скрипка презентовал сборник патриотических песен
Когда все посмотрели клип и Олег поблагодарил гостей, обстановка стала непринужденной и спокойной, в это время мы успели задать Олегу Скрипке пару вопросов.
- Олег, Ви зацікавились східною культурою - чи не перейшло це у спосіб життя? можливо, захопленням східною релігією
- Як уся прогресивна інтелектуальна молодь сьогодні, я захоплювався східною філософією і східною релігією. Я багато чого читав, і якраз там у пошуках цієї істини, я натрапив на японську поезію. Я захопився цією поезією і був дуже вражений – силою їх образів, їх лірикою...
- Ця філософія пропагує пошук гармонії, у чому знаходите свою гармонію? Чи не втомлює Вас публічне життя, велика динаміка контактів, людей?
- Я дійсно трішки боюся скупчення людей, це є таке. Причому, я не виключення, знаю багато артистів, які бояться натовпи і скупчення. І те, що ми часто виходимо на сцену - ми долаємо цей бар’єр. Щодо гармонії, з часом я зрозумів, що головне – об’єднати навколо себе гарних людей. І, в принципі, мене люди приймають за мої проекти, за мої дії, мої пісні. Проекція моїх творів - вона вже до мене вертається, і люди ставляться до мене позитивно. Мені дуже легко заводити знайомих, організовувати якісь творчі контакти. Тому що всі мене знають і готові відповідати на якісь проекти. Як ось, наприклад, цей проект «Японські вечорниці». Якщо таке запропонує зробити якась людина невідома, то це сприймуть як якесь божевілля. А зараз мені дуже багато людей допомагають і все це відбувається тільки завдяки моїй багаторічній діяльності.
- А як любите відпочиваєте?
- Чесно кажучи, відпочиваю і працюю одночасно. Наприклад на Новий Рік я буду відпочивати і давати концерт на курорті. І цього року я був на гірсько-лижному курорті в Італії, теж відпочивав і грав концерт.
- Як творець, яку музику самі споживаєте? Що слухаєте зараз?
- Я дуже люблю інтелігентну музику, стильну музику. Традиційну, рок, етно, джазз, De Phazz дуже люблю. Люблю усе, що завгодно, що зроблено талановито. Можна бути талановитим будь у чому, просто треба вміти це розрізнити.
- Є вже ідеї, кого хочете привезти на наступну "Країну Мрій"? Чи відбудеться вона?
- Я вже розмовляв з Manu Chao і він хоче приїхати. Але тепер це все залежатиме від бюджету. Якщо ми знайдемо бюджет, усе обов’язково відбудеться. Побачимо, якщо будемо плідно співпрацювати з владою, можливо це якось посприяє.
- Як вважаєте, чи є свобода слова в Україні?
- У нас не зовсім свобода слова, в нас є… як би це назвати... Словесний безлад, «беспрєдєл слова». Тому що наш інформаційний простір не має ні правил, ні етики, ні політ коректності, ні поваги - ані до людей, ані до політичних діячів. Дуже низька культура інформації, вона не впорядкована. Безкультур’я і безвідповідальність слова у нас.
